З чого все почалося

Зали музею Лаувмана заповнені найкращими зразками столітньої автомобільної досконалості: блискучими кузовами автомобілів сяйвом форми, блиском легкосплавних дисків і ароматом старої шкіри у повітрі.

Модель АА народилася у 1936 році в автомобільному підрозділі прядильно-ткацької компанії Toyoda («Тойода») та названа на честь свого засновника Кіїтіро Тойоди (Kiichiro Toyoda). Спочатку сім’я Тойода побудувала успішний ткацький бізнес в Японії, але пізніше заповзятого Кіїтіро, натхненного візитами до Америки, її автомобілями та фабриками, привабило майбутнє, пов’язане з виробництвом автомобілів.

Модель раннього прототипу А1 була випущена в 1935 році. Мрія Кіїтіро стала реальністю за рік, коли модель АА була представлена широкій публіці. Натхненна успішним дизайном провідних американських автомобілів того часу, АА мала багато спільного з популярною Chevrolet Airflow.

Як і кузов, 3,3-літровий 6-циліндровий двигун моделі АА був змодельований на основі перевірених агрегатів, що вироблялися у Сполучених Штатах. Водночас пасажири могли насолоджуватися новим рівнем комфорту і простору на задніх сидіннях завдяки продуманому балансу ваги між колесами.

Новий підрозділ потребував нового найменування, тому в 1937 році компанія провела конкурс на нову назву компанії. Після аналізу тисячі різних записів була заснована корпорація Toyota Motor Co. Ця назва була обрана перш за все через те, що японською вона складалася з восьми «щасливих» штрихів.

Той факт, що голландський музей тепер має у своєму розпорядженні один з найважливіших автомобілів в історії Toyota, зводиться до вдачі та рішучості.

За історією, яка могла б стати романом, у 2008 році Рональд Коойман (Ronald Kooyman), виконавчий директор музею Лаувмана, отримав дзвінок від особи, яка стверджувала, що знає декого, хто продає модель АА.

Коойман, переборюючи скепсис, пов’язаний із імовірною дуже рідкісною знахідкою, зателефонував до Росії, де 25-річний студент виставив на продаж автомобіль у місцевій газеті. Хоча автівка була прорекламована як вищезгадана модель Airflow (ця помилка також повторилася в її документах), студент був упевнений щодо справжньої назви. Після обміну електронними повідомленнями і фотографіями та заплутаної детективної роботи було підтверджено, що це модель АА.

Неймовірно, але цей автомобіль продавався онуком фермера, який використовував його як робочу конячку на своїх полях у Сибіру з часів Другої світової війни. Години очікування – рейс до Москви та шлях до віддаленого російського міста Владивосток – і ось з’явилася новина, на яку відчайдушно чекала вся сім’я Лаувман та всі працівники музею: вони знайшли і придбали найрідкіснішу у світі оригінальну модель АА.

Сім довгих місяців перевірок, які були сповнені великою кількістю форм для заповнення, низкою електронних листів і тривалих телефонних розмов, і нарешті Міністерство культури Російської Федерації дало музею дозвіл на вивезення автомобіля до Нідерландів, де він посів своє почесне місце. вона складалася з восьми «щасливих» штрихів.

Побачити автомобіль із його рельєфами на власні очі – це щось неймовірне! Дивно, але передусім вражає запах. Звичайно, це не солодкий запах шкіри, а поєднання затхлої оббивки із запахом окисненого металу, що не дивно з огляду на довге і складне життя, яке прожила ця автівка.

Очевидно, що автомобіль із такою передісторією не оминув деяких модифікацій. Проникливі експерти з моделі АА помітять новішу решітку радіатора, фари, дверні ручки і колеса, але в цьому випадку це неважливо. Ті характеристики, які ви хочете побачити, залишилися незмінними, і вони полонять вас так, як можуть це зробити лише декілька справжніх класичних автомобілів.

Автомобіль зачаровує своїм виглядом: він ніби рухається навіть тоді, коли стоїть на місці. Елегантні надколісні арки огортають шини, вливаються до широких порогів і закінчуються незначним підйомом на задній частині, де вони зустрічаються з вигнутою хвостовою частиною. Приголомшливий капот домінує, але ефектна передня частина акуратно компенсується трьома делікатними канавками, які спускаються вниз по кожному крилу, щоб підсилити відчуття імпульсу.

Основною конструктивною деталлю оригінальної моделі АА є її розділене переднє скло, яке все ще залишається звуженим, пропонуючи водію більш відкритий огляд уздовж довгого капота. За період життя цього автомобіля непомітні двірники були переміщені з оригінального положення «зверху-вниз» на більш сучасний рівень капота, але це не змінює вигляд переднього скла.

Не дивно, що інтер’єр залишився таким, яким він був, коли автомобіль знайшли. Його якнайкраще можна описати словом «сільськогосподарський», але ваша уява допоможе заповнити прогалини, і скоро ви будете дивитися на порвані сидіння та обшивку і бачити, який вигляд він мав би новим.

Триспицеве кермо є величезним порівняно із сучасними автомобілями, і в цьому зразку воно розташоване ліворуч, хоча в оригіналі розміщене справа. Свого часу смужка багатого темного дерева розкішно простягалася вздовж вузької панелі приладів та містила низку хромованих індикаторів і перемикачів по центру, безпосередньо над довгою підлоговою ручкою коробки передач.

Продуманим був навіть звук клаксона моделі АА тих часів. Адже автомобілі були рідкісним явищем для Японії, а вулиці були в основному заповнені кіньми і возами. Згодом стало очевидно, що тварини лякалися нових звуків, які видавали автомобілі, але спокійно сприймали звуки з місцевих кіосків продавців тофу. Тому клаксон моделі АА був розроблений відповідно, і якщо послухати його зараз, він все ще звучить, немов крики «то-фу», «то-фу».

Тепер, провівши трохи часу поблизу моделі АА, я можу сказати, що для мене вона ідеальна такою, яка вона є.